ГЕНЕЗА НАУКИ

Тут навчання починалося з 7 років у початковій школі – дидаксалейону (від грецької “дидактикос” – “повчальний”). В ній вивчалися письмо, арифметика, література, музика, малювання. Вищою ступінню була граматична школа, де для школярів з 12 до 15 років поглиблено викладалися названі предмети з доповненням основ астрономії й філософії.

Афіни втратили усі свої попередні володіння, крім території самої Аттики і острова Саламін. Вони повинні були виплатити Спарті велику контрибуцію, повернути вигнанців і відновити «лад батьків», тобто позбутися демократії. Ситуація ускладнилася епідемією тифу, яка призвела до значної смертності. Це спричинило незадоволення Періклом, і він уперше не був обраний стратегом. Його звинуватили у зло вживаннях і засудили до штрафу в 50 талантів. Згодом це рішення було скасовано і Перікла знову обрали стратегом, але незабаром він захворів і помер (429 р. до н. е.). Персія організувала новий похід про ти Греції.

наукові знання стародавньої греції

Найяскравішим його прикладом вважається головний храм Афінського акрополя— Парфенон. Невпинний розвиток громадського життя давньогрецького поліса породив такі типи споруд, як театр, стадіон, палестра тощо. Так, в Афінах з’явились Театр Діоніса, а пізніше Одеон Ірода Аттичного, унікальний мармуровий стадіон Панатінаїкос. В добу середньовіччя в Греції розвивалася головним чином монастирська архітектура, грецькі міста занепали, а народні житла будувалися різні за типами, залежно від форми рельєфу. На вершині соціальної піраміди знаходилась група родової знаті, яку Гомер називає «кращими» (аристою — звідси «аристократія» — «влада кращих»).

Культура Стародавньої Греції[ред. | ред. код]

Найважливішою економічною реформою Солона було «скидання тягаря», тобто зняття боргових каменів, які стояли на закладених земельних ділянках бідноти. Скасування боргів звільняла масу рабів-боржників і полегшувала становище селянства. Одночасно зі знищенням боргів заборонялась гарантія боргу особою боржника і продаж його в рабство за борги. Громадяни, яких продали за борги за межі Аттики, викуплялись і повертались на батьківщину.

  • Водночас остання успадкувала традиції елліністичної прози.
  • Проте і в ній нерідко простежуються традиційні для мелодії бузукі— так звана, сучасна лаїка.
  • Однак у сфері розвитку абстрактного мислення, в питанні про рівність чоловіків і жінок Платон зробив свій позитивний внесок у давньогрецьку історію.
  • Вона не виникає одночасно з тілом, а існує вічно.
  • Наведемо деякі з особливих досягнень давньогрецької культури, що були безпосередніми чинниками виникнення нового типу знань.

Фалес вважав такою першоосновою воду, Анаксімен — повітря, Піфагор (автор знаменитої теореми) — число. Другим за значенням органом управління була «Рада 500». Вона залишалася дорадчим органом, готувала питання для розгляду на народних зборах. Уся виконавча влада належала колегіям, які переобиралися щорічно і підпорядковувалися народним зборам. Бюрократичний апарат був майже відсутнім. Найманими працівниками були лише писарі.

Наука Стародавньої Греції

Завдяки інституалізації науки її діяльність була підпорядкована традиціям спеціалізованої системи освіти. Внаслідок цього виникли наукові інститути, діяльність яких була зосереджена на наукових дослідженнях і врешті-решт спричинила виникнення уявлень про так звану чисту науку. Історично інстатуалізація науки спричинила формування особливого типу знання про світ, яке не мало “соціального виміру”.

Епікур досить різко, негативно висловлювався стосовно релігії. В своїх працях (близько 300 праць) висловлював відкриту форму атеїзму. Вони живуть у між світовому просторі , знаходяться у блаженному спокої і не втручаються у розвиток природи, не проявляють турботу ні про людей, ні про світ загалом. Людина (люди) сама влаштовує своє життя відповідності до бажання жити щасливіше, краще, досконаліше.

Успіхи в медицині пов’язують з діяльністю «батька медицини» Гіппократа. І зараз лікарі на честь цього вченого дають «клятву Гіппократа». Важливим елементом культурного життя греків були Олімпійські ігри, які проводилися раз на 4 роки в Олімпії (на півдні Греції) з 776 р. Змагання складалися з перегонів колісниць, п’ятиборства, бою навкулачки, панкратії (бокс + боротьба), змагання з мистецтв. Переможці ігор (олімпіоніки) нагороджувались вінками з листя оливи, на їх честь споруджувались статуї на міському майдані та в Олімпії.

Найкраще поведінка регламентувалася за допомогою організації корпорацій. Але відбувався також зворотний зв’язок — університетська культура істотно впливала на специфіку культури духовного життя цього періоду в цілому. Це можна побачити на ролі диспутів, які на початку XII ст. Стали провідною формою організації навчальної роботи у наукових і філософських пошуках і згодом стають вирішальним комунікативним механізмом усієї середньовічної культури.

Книга стає дешевою, у містах з’являються майстерні, де переписують книги. З’являються бібліотеки в університетах, у королів, феодалів, кліриків, заможних громадян. У виробництві книг застосовують папір, що зробило процес виготовлення книги простішим, а також підготувало перехід до друкарства, яке з’явилось у 40-х роках https://www.0382.ua/list/437991 XV ст. Друкарство зробило книгу масовою і сприяло подальшим істотним змінам у культурному житті. Розпад Риму на західну і східну частини за часів правління Костянтина І із заснуванням столиці східної частини у м. Візантій (Константинополь) (330 р. н.е.) спричинило виникнення двох імперій — Римської і Візантійської.

ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

Надалі філософська і наукова думка протягом понад два тисячоліть неодноразово до них поверталася, що свідчить про фундаментальне і актуальному характері порушених древніми греками проблем. Деякі історики пояснюють факт народження справжньої науки в Стародавній Греції чудовою властивістю грецького духу розвивати наукові теорії, не вдаючись до експерименту або дослідної перевірки. Грецьку архітектуру відрізняє чистота і єдність стилю. Було вироблено три основних архітектурних ордери («ордер» — в перекладі з грецького «порядок») — вони розрізняються типами колон і перекриттів, пропорціями, декоративним оздобленням. Доричний та іонічний стилі виникли у полісний період.